Ремонт кухні — це виклик можливостей та ідей. Реалізуючи усі заплановані дизайнерські рішення, можливо зіштовхнутися з поширеними помилками. Тому до ремонту кухні варто підійти особливо уважно й довірити цю задачу професійним дизайнерам. Які помилки зустрічаються під час ремонту кухні найчастіше та як їх уникнути — розповімо далі. 

Ремонт кухні: на що звернути увагу

Реалізувати ремонт кухні так, щоб він був якісним та довговічним, можливо. Для цього знадобиться лише врахувати абсолютно усі нюанси — від замірів до ергономічності та загального вигляду кухні. Якщо пропустити якісь деталі, це одразу вплине на фінальний результат. Щоб уникнути цього, розглянемо поширені помилки під час ремонту кухні детальніше. 

Правильні заміри

Як тільки завершено ремонтні роботи, можна переходити до замірів кухні. На початку визначається площа загального приміщення й підбирається оптимальна конфігурація кухні. Вона може розташовуватися лінійно, “П” або “Г” подібно, кутовим способом. Поки не проведено електрику, не підготовлено стелю й підлогу, виконувати заміри немає сенсу. 

Чистові заміри меблів виконуються після підключення водопостачання та під’єднання розеток. Кожен з цих етапів ремонту може вплинути на габарити кухні. Щоб під час її монтажу не виникло неприємних ситуацій, не поспішайте з замірами. Їх виконання також передбачає кілька нюансів:

• на плані відзначаються усі деталі — відстань між стінами, де буде розташована вентиляція, де знаходяться розетки, слив та труби;
• для кухонного гарнітура застосовується правило робочого трикутника: на кухні обов’язково має бути 3 зони — зберігання, підготовка продуктів й приготування їжі;
• враховуються габарити побутової техніки та де вона буде розташована;
• розміри гарнітура співвідносяться з іншими меблями, якщо вони заплановані на кухні.

Як тільки усі заміри виконані, можна переходити до планування робочих зон. Це теж важливий етап ремонту кухні, але про нього детальніше поговоримо далі. 

Вибір стільниці

Щоб реалізувати якісний ремонт кухні, знадобиться подбати й про стільниці. Відіграє роль не тільки їх загальний дизайн або практичність користування. Розміри, матеріали та конфігурація теж впливають на фінальний результат. Розглянемо кожен з цих критеріїв окремо.

Висота стільниці

Вона завжди підбирається відповідно до зросту. Тут діє кілька простих правил:

• до 160 см — 82-85 см;
• 160-175 см — 82-92 см;
• вище 175 см — 90-95 см.

Звичайно точні розміри стільниці визначаються на етапі замірів й планування. Враховується й функціональність поверхні. Наприклад, якщо мова йде про миття посуду, то оптимальною буде висота 85-95 см. Для роботи з тістом, необхідні стільниці висотою 70-82 см.

Звичайно розташувати кухню ялинкою, де кожна стільниця має різну висоту, неможливо. Виглядатиме це також дивно. Тому ще на етапі планування враховується не лише зріст, але й тип робіт, які виконуються регулярно. 

Глибина стільниці

Стандартно глибина стільниці на кухні близько 60 см, але візуально й практично це більш застарілий варіант. Якщо дозволяють габарити кухні, краще обрати стільниці глибиною 80 см. Таке дизайнерське рішення має одразу кілька переваг:

• Збільшується робоча площа. Під час експлуатації кухні це досить важливо, оскільки дає змогу уникнути будь-якого дискомфорту при приготуванні їжі.
• Покращується освітлення. Збільшуючи глибину стільниці, ми відсуваємось на відстань від верхніх модулів кухні. Завдяки цьому стільниця навіть без додаткового освітлення гарно висвітлюється, а кут огляду стає ширшим. 
• Менший ризик травм. Додатковий простір зменшує ймовірність забитися головою об верхні дверцята фасадів, які експлуатуються доволі часто. 

Збільшуючи глибину стільниці, також з’являється більше простору для зберігання у нижніх модулях. Крім того, прямо на стільниці можливо організувати додаткові зони зберігання. 

Матеріал стільниці

Повноцінний ремонт кухні неможливий без правильно обраного матеріалу стільниці. Найчастіше використовуються такі матеріали:

• деревина;
• ДСП із пластиковим покриттям;
• натуральний камінь: граніт або мармур;
• акриловий камінь;
• нержавіюча сталь.

Кожен з матеріалів має переваги й недоліки. Найчастіше обирають стільниці з акрилового каменю через його естетичний вигляд. Проте, такий матеріал має вагому кількість недоліків. Насамперед це його ціна. Він дорожчий у порівнянні з іншими штучними матеріалами, але за експлуатаційними властивостями нічим не кращий.

Акриловий камінь не стійкий до механічних пошкоджень. Тому на стільниці часто можна помітити сліди від гарячого посуду або порізи від ножів. Доглядати за таким матеріалом теж не легко, оскільки усі речовини з абразивними частинками під забороною — через це можуть залишатись подряпини.

Замість популярного акрилу краще надати перевагу іншим матеріалам. Наприклад, кераміці. Стільниця з керамограніту має наступні плюси:

• стійкість до води, подряпин та підвищених температур;
• адаптивність за кольором та текстурою до будь-якого дизайну;
• легкість в догляді на регулярній основі;
• підходять для контакту з харчовими продуктами
• не пористість поверхні не дає поширюватися цвілі та бактеріям.

Обираючи матеріал стільниці на кухні, враховуйте й те, що використовуватися вона буде щодня. Тому обирати потрібно не лише естетичне рішення, але й практичне, враховуючи усі “за” та “проти” конкретного матеріалу. 

Вибір фасадів

Уявити ремонт кухні без вибору фасадів неможливо. Мова йде не про їх дизайн, а саме про тип поверхні. Тут є 2 основних варіації, де кожна має плюси й мінуси:

• Матові. Створюють відчуття затишку та комфорту. Матові поверхні підходять для імітації натуральних матеріалів — каменю, деревини, мармуру. Ретельного догляду така кухня не вимагає, але й не відбиває світла. Такі поверхні стійкі до подряпин й можуть приховати будь-які недоліки. 
• Глянцеві. Красивий блиск та насичений відтінок візуально виглядають дуже ефектно. Глянцеві фасади розширюють простір та наповнюють його світлом. Недолік полягає в складності догляду. Навіть секундний доторк до поверхні залишатиме відбитки пальців, які виглядатимуть неестетично. Через це прибирати на такій кухні доведеться досить часто. 

Обираючи фасади, їх матеріал не варто залишати поза увагою. Розглянемо популярні варіації детальніше:

• На МДФ основі. Характеризуються довговічністю та міцністю. Екологічно чистий матеріал, реалізований в різних кольорах та стилях. 
• З деревини. Справжня класика, яка підходить для кухні в будь-якому стилі. Головні переваги — екологічність, довговічність та елегантний зовнішній вигляд. 
• На ДСП основі. Легко модифікується, тому підходить для кухні будь-яких розмірів. З недоліків виділимо низьку вологостійкість та легкість пошкодження. 
• Металеві. Використовуються досить рідко, але відрізняються стійкістю до високих температур, навантажень та довговічністю. 

Підсумуймо. Вибір фасадів для кухні передбачає 2 основних критерії: матеріал та тип поверхні. Кожен з різновидів має переваги й недоліки, що безпосередньо впливає на їх експлуатацію. 

Острів на кухні

Інсталювання на кухні окремого острову — це завжди стильне й практичне дизайнерське рішення. Але є один нюанс: реалізувати його можливо не завжди. Для цього знадобиться достатньо площі приміщення. Враховувати потрібно й наступне:

• якщо встановити острів на маленькій кухні, це звузить простір й ускладнить загальне пересування ним;
• встановлення кухонного острова потрібно запланувати заздалегідь, оскільки це вимагає проведення комунікацій;
• острів не завжди може замінити обідній стіл, що вимагає додаткових меблів.

Розглядаючи інсталювання кухонного острова, не залишимо поза увагою й розміри. Стандартний розмір стола — 92 см. Якщо на кухні часто виконуються роботи, які вимагають зусиль, наприклад, вимішування тіста, то стільницю роблять нижчою — 76-80 см. В такому випадку можливо реалізувати дворівневий острів, висота якого регулюється вручну. 

Розташування посудомийної машини

Обираючи посудомийну машину, почніть з головного — розміри. Стандартно, виділяють 2 її варіації: вузька та широка. Для прихованого монтажу доцільно обрати модель вбудованого типу, фасад якої збігатиметься з фасадом усієї кухні. Не забувайте й про прив’язку до комунікацій. Тут варто враховувати кілька нюансів:

• Оптимальний варіант встановити посудомийну машину біля мийки. Це спрощує підключення до водопроводу та каналізації, а значить монтаж необхідних труб займе менше часу.
• Посудомийна машина має розташовуватися близько до електромережі. Рекомендується використовувати розетки із заземленням, щоб уникнути неприємних ситуацій. 

Розміщувати посудомийну машину поблизу з плитою, варильною поверхнею або духовою шафою не рекомендується. Зайвий нагрів стінок будь-якому обладнанню ні до чого. Через інтенсивний тепловий вплив стан гумових ущільнювачів з часом буде лише погіршуватися. 

Посудомийна машина має розташуватись так, щоб до неї був легкий доступ. В ідеалі, збоку від мийки. Завдяки цьому дверцята посудомийки будуть легко відчинятися, а скористатися мийкою вдасться в будь-який момент. 

Брудні зони на кухні

Ми вже згадували про “робочий трикутник” на кухні, але зараз розглянемо його детальніше. Під брудними зонами маються на увазі зони, які використовуються для підготовки продуктів та приготування їжі. Іншими словами, це робочі поверхні, без яких обійтись неможливо. 

В ідеалі, на кухні потрібно дотримуватись такої послідовності в поверхнях:

• «брудна» робоча зона — поверхня біля мийки, що використовується для посуду або продуктів, які ще не побувати в раковині;
• робоча поверхня — місце, де підготовлюються продукти перед початком приготування їжі;
• варильна поверхня або плита — має бути відокремлена від мийки для ергономічного використання простору.

Нормальна довжина брудної зони на кухні — близько 60 см. Відокремити їх за умови об’єднаного простору може бути досить важко, але й цю задачу здатні реалізувати досвідчені дизайнери. Ось кілька ідей як це можливо:

• системи зберігання у різних варіаціях (верхні стелажі, окремі шафи або нижні ящики під стільницею) розмістити між мийкою та варильною поверхнею;
• робочі поверхні можливо підсвітити за допомогою світлодіодних стрічок або світильників, вбудованих у дно ящиків;
• розташування “брудних” зон не має перешкоджати доступу до побутової техніки — посудомийної машини або духової шафи;
• поблизу робочих поверхонь краще розташувати шафу або окреме місце, де зберігатимуться усі допоміжні інструменти — наприклад, блендер, форми для випікання, силіконові килимки й т.д.

Уникнути “брудних” зон на кухні неможливо, попри вагоме бажання дотримуватися естетики. Тому кращим рішенням буде стилізувати їх таким образом, щоб вони виглядали доречно, але при цьому зберігалась їх функціональність. 

Ремонт кухні завжди передбачає безліч нюансів. Враховувати знадобиться правильне планування, вибір матеріалів та навіть практичність усього простору. Позбутись поширених помилок можливо одним способом — довірити ремонт кухні під ключ професійним дизайнерам. Від створення дизайн-проєкту до його реалізації усе буде виконано належним чином.